Всі ми чули, що сон – дуже важлива штука в нашому житті, але часто ми жертвуємо саме ним, відкладаючи роботу на пізній вечір. Ремоут, всеможливі фріланси і гнучкий графік в IT дозволяють суттєво зміщувати робочий графік, але, як виявилося, це може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям.
Так, колектив британських вчених на початку листопада опублікував результати наукових досліджень щодо зв’язку періоду засинання і серцево-судинних захворювань, повідомляє European Heart Journal. Були зібрані дані щодо часу засинання і пробудження з акселерометрів 103 712 добровольців британського біобанку. Загалом дослідження тривало 7 днів.
У процесі були відсіяні учасники з неякісними даними акселерометрів, а також ті, хто вже мав серцево-судинні проблеми, безсоння або апное уві сні. Таким чином, кількість респондентів скоротилася до 88 026.
Стало відомо, що ті учасники, які відвідували пана Морфея з 22:00 до 22:59, найменше страждали від серцево-судинних захворювань. У той же час проблеми із серцем турбували тих, хто засинав після опівночі, а це – 43% учасників. Також серцеві розлади мали ті, хто поринав у сон між 23:00 і 23:59 – 38% респондентів.
Цікаво, що ті учасники, які засинали після опівночі, з вищою ймовірністю були курцями і мали в анамнезі гіпертонію чи діабет. У ході дослідження сну також з’ясували, що пізнє засинання гірше впливає на серцево-судинну систему жінок.
Щоб переконатися у надійності висновків, дослідники також взяли до уваги низку інших параметрів, що могли вплинути на результат: вік, стать, рівень холестерину, вагу, наявність таких хвороб як цукровий діабет та гіпертонія тощо.
У цілому дослідники відзначили, що для хорошого самопочуття дорослій людині слід спати від 7 до 9 годин на добу.
Бро, певно, ти вже знаєш і нам не потрібно нагадувати (але ми нагадаємо), що саме серцево-судинні хвороби в Україні є основною причиною смертності українців – 64,3% від усіх смертей. Невтішно, але на світовій мапі саме Україна є “лідером” із смертності населення саме через проблеми із серденьком і судинами.
До слова, раніше проведені дослідження свідчать, що кепський сон у середньому віці несе у собі ризики розвитку нейродегенеративних захворювань, як-от деменція чи хвороба Альцгеймера. Цікаво, що молодь, яка практикує недосип, отримує більш суттєві когнітивні порушення, аніж люди літнього віку.
